Презентація “Салтівська археологічна культура”

Салтівська археологічна культура представляє собою археологічну культуру VIII—X ст., яка була поширена серед різноетнічних племен Хозарського каганату. Назва виникла від села Верхній Салтів у Харківській області, де вперше виявлено її пам’ятки у 1900 році. Географічно культура охоплювала степи та лісостеп Прикаспію, Нижнього Поволжя, Подоння, Східний Крим, а на території України – басейн Сіверського Дінця у межах Харківської, Донецької та Луганської областей.

• Значні археологічні пам’ятки пов’язані з Хозарами в Україні розміщені в Запоріжжі, Північному Причорномор’ї, Таврії, Слобожанщині, Наддніпрянщині, Київщині, Донеччині.
• Секрети салтівської культури включають знахідки збруйних бляшок, пряжок, наконечників поясів і зооморфних великих бляшок IX століття.
• Видатні дослідники культури: В.О. Бабенко, М.Є. Воронець, П.П. Єфименко, Д.І. Багалій, Є.П. Тріфільєв і інші.

Салтівська культура своєрідно засвідчує культурні та етнічні впливи різних народів у складі Хозарського каганату, збагачуючи історичну канву Східної Європи в середньовіччі.