super@urok-ua.com

Формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів через впровадження проектної системи на уроках правознавства

Автор публікації
Автор матеріалу: Формування інформаційно-комунікативної компетентності учнів через впровадження проектної системи на уроках правознавства
Посада: Вчитель історії та права
Місце роботи: Краснопавлівський багатопрофільний ліцей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області

Наскільки корисна ця публікація?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Вікно перегляду документа
Короткий опис документу

Документ описує впровадження проектної системи в навчання правознавства, яка допомагає формувати інформаційно-комунікативну компетентність учнів. Проектна система дозволяє учням здобувати знання через практичні завдання, сприяючи інтеграції знань з різних галузей.

  1. Історія проектного навчання: виникло у США в ХІХ столітті, популярне в СРСР, пережило відродження в 90-х.
  2. Мета проектної технології: навчити учнів самостійно здобувати знання та формувати комунікативні навички.
  3. Типи проектів: творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані, дослідницькі.

Проектне навчання підвищує мотивацію учнів і дозволяє їм вчитися на власному досвіді.

()

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарі

  1. Юлія Миколаївна пропонує теоретичний матеріал, який супроводжує розробка проекту -гри. Очевидно, що для проведення даного заходу передувала попередня робота.Кожен етап проекту містить інформаційну та практичну частини.Розробка корисна. Дякую!

  2. Цікава стаття, яка вразила мене простотою і доступністю для розуміння відомостей про проектні технології. Мені сподобалося, як автор спроектувала урок – гру. Але важлива не сама постановка, а наступні етапи проекту, де учні створюють власні міні – проекти в групах. Хороша робота!

  3. Матеріали містять не просто грунтовний теоретичний матеріал про проектну технологію, а й чудовий практичний приклад рольової гри. Читала із захопленням, наче дивилася програму “Судові справи”. Думаю, не менш захоплені були і учні, які виконували різні ролі у суді. Близькою була для них і ситуація, яка розглядалася у суді. Кожен з учасників не тільки поповнив свої правові знання, а й повною мірою відчув відповідальність за кожне слово, кожний вчинок. Мені здається, що така форма роботи та представлена технологія слугують підготовці учнів до життя, що вимагає сьогодні від нас сучасна освітня реформа. Вчитель не напічкував учнів знаннями, а формував необхідні життєві компетентності. Велика подяка за Вашу роботу та прекрасну публікацію.