Опис досвіду “Інноваційні підходи до розвитку управлінської компетентності керівника навчального закладу”
Місце роботи: Новожеланівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №39 Донецької обласної ради
ВСТУП
Інформаційне суспільство, яке характеризується глобалізаційними процесами, технологізацією усіх галузей народного господарства, іншими властивими сучасній цивілізації тенденціями, зумовлює розвиток людини як головну мету, ключовий показник сучасного прогресу та висуває нові вимоги до освіти, адже саме освіта є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності людства. Інтеграція в європейський та світовий освітній простір, перехід до нових організаційних моделей, запровадження інноваційних технологій визначаються важливими завданнями модернізації освіти.
Водночас стан справ в освіті, темпи та змістовність перетворень не повною мірою задовольняють потреби особистості, держави та суспільства. Це вимагає радикального оновлення галузі і ставить перед державою завдання забезпечити пріоритетність освіти та науки, першочерговість розв’язання їх нагальних проблем.
Аналіз процесів розвитку в різних сферах людської діяльності свідчить, що їх основою є різного роду інновації в науці, техніці, організації, які втілені в нові продукти, послуги, технології. Сучасний стан освіти не є винятком, адже він не усвідомлюється без інновацій, які покликані сприяти створенню конкурентоспроможного освітнього середовища, розширенню самостійності навчальних закладів, наданню ними додаткових освітніх послуг тощо. Це вимагає, насамперед, удосконалення структури, методів і форм управління, визначення його пріоритетних аспектів відповідно до умов сьогодення.
Реалізація завдань інноваційного розвитку освіти забезпечується створенням спеціального механізму взаємодії інноваційних процесів з національними освітніми традиціями й освітніми тенденціями розвитку світової педагогічної теорії та практики, розробкою моделі управління інноваційною діяльністю педагогів у межах національного освітнього простору відповідно до мети й завдань реформування освітньої галузі в Україні.
Однак, як свідчить практика, сучасні педагогічні ідеї, результати наукових досліджень з педагогіки, психології та інших наук не завжди знаходять користувача серед учасників навчально-виховного процесу через відсутність своєчасної, достатньої інформації, наявність різних інформаційних бар’єрів тощо.
Оновлення системи освіти передбачає перехід до безперервної освіти, провідним напрямом якої є компетентнісний підхід до підвищення рівня професійної конкурентоспроможності фахівців.
Суспільство поступово приходить до розуміння того, що знання — це незмінний стратегічний ресурс. Для того щоб підвищити власну конкурентоспроможність, людина як спеціаліст у певній галузі має підвищувати особисту професійну кваліфікацію та майстерність.
Наразі перед суспільством постає проблема щодо підготовки фахівців із високим рівнем професійної компетентності, відповідальності, мобільності, творчості та самостійності. Адже модернізацію системи освіти нерозривно пов’язано з оновленням управлінської діяльності. Якісні професійні зміни в особі керівника, його здібності розв’язувати актуальні проблеми, звільнення від стереотипів, вміння бачити перспективи та планувати подальшу роботу будуть підґрунтям для його ефективної управлінської діяльності.
На сучасному етапі в Україні здійснюються певні кроки щодо забезпечення прискореного, випереджувального інноваційного розвитку освіти, та створюються умови для самореалізації особистості протягом усього життя.
Я поділяю думку Наталії Іванівни , що знання – це незмінний стратегічний ресурс. Педагог ділиться своїм досвідом управлінської діяльності, виділяючи сучасні методики, ідеї та творчі завдання. Дякую.