mail@urok-ua.com

“Сценарій інсценування колискової” та “Сценарій Масляної”

Сьогодні, в непростих умовах утвердження загальнонаціональної свідомості, як ніколи, гостро набуло актуальності виховання громадянина-патріота, відповідального, відданого своїй країні. Адже так важливо, щоб уже в дитинстві закладалися якості, необхідні для життя й праці в колективі: товариське ставлення одне до одного, взаємодопомога, вміння рахуватися з інтересами товаришів, уміння разом працювати і відпочивати, бажання та готовність дбати про інших. Саме в початковій школі у дитини формуються такі важливі почуття: як довіра й повага до батьків, близьких людей, вихователів, визнання їхнього авторитету. Видатний український педагог
В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Громадянські думки, почуття, тривоги, громадянський обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».
Відтак, громадянське виховання – це виховання, спрямоване на формування особистості, яка відповідально ставиться до власних громадянських обов’язків, глибоко усвідомлює, що від її дій залежить як власне життя, так і доля близьких людей, народу й держави в цілому.
У процесі роботи намагаюся створити таку систему впливу на дитину, щоб вона була співзвучна не лише нашому сьогоденню, а й знайомила дітей з минулим, учила замислюватися про майбутнє.
Працюючи з дітьми, я розумію, що дитині дуже важко зрозуміти щось велике, планетарне, але вона від усієї душі здатна полюбити свій дім, свою родину, своє селище. Важливо її тільки цього навчати – навчати шанувати і любити матір, батька та інших членів родини, поважати один одного. Навчаючи малят шанувати і любити матір і батька, інших членів родини, прилучати їх до пізнання історії своєї сім’ї, свого роду неможливо без використання елементів краєзнавства, усної народної творчості – колисанок, забавлянок, казок, мирилок. Саме через них діти дістають перше уявлення про культуру та побут свого народу. Прилучаючись до народознавства, діти поступово будуть розуміти, що кожен народ, у тому числі й український, має свої звичаї, традиції. При цьому я повинна більше уваги приділяти розвитку почуттів у дітей.

. У народі кажуть, що добрий приклад – кращий за сто слів, тож намагаюся втілювати цей мудрий педагогічний прийом у життя.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
45

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 коментарів

  1. Наталія Вікторівна розробила цікаві сценарії, які сприятимуть вихованню любові до звичаїв рідного краю, сім*ї, родини.Матеріал розвиває творчі здібності учнів, формує кращі риси характеру. Під час Масляної .згідно фото, всім було весело – це найголовніше.

  2. Гарний захід “Масляна”. Для дітей цікаво. Фото дуже гарне! Та я ще проводжу ігри, які малюки полюбляють та які зазвичай проводять саме в це свято (див. Інтернет). Менше говоримо, більше граємо.Дякую.