super@urok-ua.com

Виховна робота у групі продовженого дня

Автор публікації
Автор матеріалу: Виховна робота у групі продовженого дня
Посада: вихователь групи продовженого дня
Місце роботи: Березнівський НВК "ЗОШ І-ІІ ст. – ліцей з професійним навчанням"

Наскільки корисна ця публікація?

Натисніть на зірочку, щоб оцінити!

Вихователь… Скільки тепла, людяності, ніжності та розуміння у цьому слові. Скільки доброти та терпіння потребує ця професія в школі.

Кожен робочий день педагога— це не лише нова сходинка на крутій дорозі в чарівну країну знань, а й школа морального, етичного, духовного зростання. Треба бути насамперед доброю людиною. Доброта ця дає змогу відчути душу іншого, зігріти, підтримати. Оскільки, дитина перебуває більшу половину свого часу в школі, ми вихователі відповідаємо за дитячу душу. На мою думку, вихователь для учнів, немов причал для кораблів у бурхливому шкільному морі. Хто зігріє добрим словом і дасть пораду, якщо не вивчене домашнє завдання перетворилося на двійку? Хто захистить, якщо старшокласник смикає за косу, або ображає прізвиськом? Хто вигадає безліч цікавих справ, де можна спробувати себе в іншій ролі й перетворитися з гидкого каченяти на розкішного лебедя? Хто пояснить, що прогуляний урок – це втрачений скарб? А іноді вихователь може бути єдиним вогником надії, спасіння й затишку для дитини, в якої дома замість тихої родинної гавані, бурхливий океан негараздів, пияцтва та злиднів. Не можна сказати, що лише вихователь здатен вирішити долю дитини, але спілкуючись із нею п’ять днів на тиждень, він усе таки може стати помітною й важливою людиной в її житті. Потрібно мати невичерпну любов до дітей, вміти бачити в роботі головне, знаходити сили будь-що добиватися визначеної мети.Завжди наполегливо шукати ефективні форми і методи навчання і виховання учнів, дуже тонко відчувати дитячу душу, турботливо плекати її, адже саме в дитинстві формуються позитивні чи негативні риси характеру, звички. Треба не просто вчити, а вникати у життя кожного. Вихователь вивчає дітей, а вони уважно придивляються до свого наставника. Як він одягнений, у якому настрої, чи справедливий — усе це хвилює школярів.

Мені дуже подобається моя професія. Я люблю своїх учнів, адже коли заходжу до класу, то бачу, що вони такі різні: за зростом, за кольором волосся, за виразом обличчя. І водночас вони такі схожі, бо бачу завжди цікавість, і кожен з них так хоче, щоб його сьогодні похвалили, на нього звернули увагу.

Я розумію, яку чудову, потрібну, важливу, але водночас і важку професію я обрала. Знаю, скільки зусиль потрібно прикладати у своїй роботі, щоб виховати справжню Людину. На мою думку справжнім вихователем я стала саме тепер, в результаті багаторічного спілкування з моїми учнями.

Закрити

Хвилинка реклами

Завантаження файлу почнеться через

cекунд

Завантажити файл
()

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Один коментар

  1. Анотація до матеріалу просто захоплююча. Сподобались “Українські посиденьки у другому класі”: цікава робота, гарна роль господині, є різноманітні конкурси. Вражена матеріалом “Хотіла б я піснею стати”: возвеличується мужність поетеси – Лесі Українки , теплі слова про “славну дочку України”, висвітлюється біографія, прекрасні інсценівки. Заслуговує на увагу вчителів матеріал “Коса – дівоча краса”. Матеріал насичений та корисний для використання. Бажаю Вам креативності та здібних учнів! Дякую !