Як не «вбити» цікавість до науки у молодшій школі інтерв’ю з Іриною Потапенко про про STEM, помилки й радість відкриттів

Автор публікації

ПІБ автора: Лисенко Вікторія Віталіївна

Посада: видавництво
Місце роботи: видавництво "Ранок"

Коли дитина розбирає іграшку, ставить сто запитань підряд або намагається з’ясувати, чому небо синє, – це не «відволікання від навчання». Це і є навчання. Саме з таких моментів починається справжній інтерес до науки – не з формул і підручників, а з живого «вау, як це працює?».

Як зберегти цю допитливість у школі, не перетворивши уроки на набір правил і правильних відповідей? Чи можна зробити так, щоб дитина не боялася помилок, любила досліджувати й бачила науку не лише в зошиті, а й у повсякденному житті – вдома, на вулиці, у власних іграшках?

Про це ми поговорили з Іриною Потапенко, однією з тих, хто вже багато років змінює уявлення про навчання в початковій школі. Вона працює зі STEM-підходом, який допомагає дітям із першого класу відчувати себе дослідниками, ставити запитання, експериментувати й знаходити відповіді самостійно. Пані Ірина є авторкою посібника «STEM-освіта у початковій школі: від навчальної моделі до реального уроку» та співавторка програми «STEM-Старт» для 1–4 класів та методичних матеріалів до неї. Також є співзасновницєю ГО «СТЕМ ОСВІТА УКРАЇНА» та сертифікованою тренеркою провідних міжнародних програм: E2 Young Engineers (Ізраїль), Science4Us (США), Eduten FinMath (Фінляндія) та CTC Business Today (Велика Британія)

У цій розмові – про те, як школа може підтримувати природну цікавість дитини і чому саме з неї часто починається шлях у майбутню професію.

Пані Ірино, ваші посібники пропонують дітям з 1-го класу відчути себе дослідниками. Який головний стереотип про «складність» науки ви прагнули зруйнувати у своїх працях?

Найбільший стереотип, який я прагнула зруйнувати, – це переконання, що наука – це щось важке, абстрактне і лише для «обраних». Що фізику чи хімію «нормально не розуміти», поки не підростеш. Насправді кожна дитина – вже дослідниця чи дослідник. У них природжене відчуття допитливості: вони постійно запитують «чому небо синє?», «як працює вентилятор?», «чому я захворів?», «що буде, якщо я натисну тут?». Саме ці питання є початком наукового мислення.

Моя мета – не дати готові відповіді, а створити середовище, у якому дитина з першого класу може досліджувати, робити припущення, перевіряти і формулювати власні висновки. Наприклад: у проєкті «Моя іграшка» діти вивчають властивості матеріалів, проводячи справжні тести на міцність і гнучкість, а потім створюють власні екоіграшки. У проєкті «Енергія, клімат і здоров’я» вони створюють власний термометр, вимірюють температуру вдома і аналізують зміни – як справжні метеорологи. У проєкті «Геометрія в рослинах» вони знаходять симетрію в листі, будують спіралі з насіння, вивчають закономірності форми – і розуміють, що математика навколо нас. Наука не починається з формул. Вона починається з «вау, як цікаво!». І якщо зберегти це «вау» – можна виростити не лише інженера, а людину, яка мислить, досліджує і змінює світ.

Традиційна школа часто карає за помилки, але в STEM помилка – це частина успіху. Як ваші матеріали допомагають вчителю змінити атмосферу в класі з «правильно/неправильно» на «досліджуймо далі»?

Наша програма побудована на методах проблемного навчання, де немає однієї «правильної» відповіді на всі випадки життя. Ми спонукаємо учнівство висувати гіпотези, тестувати їх і робити власні висновки. У робочих зошитах передбачені «наукові щоденники» – сторінки для фіксації спостережень, аналізу відмінностей між очікуваним і реальним результатом.

Завдання супроводжуються запитаннями: «Що ти помітив/ла?», «Що тебе здивувало?», «Що можеш порадити іншим на основі свого досвіду?». У методичних посібниках ми пропонуємо вчителям фрази підтримки, які допомагають переосмислити «невдачу»: «Це цікаве спостереження!», «Давай дослідимо чому так сталося», «Яка твоя ідея, як можна змінити підхід?». Такий підхід знижує страх помилитися і створює середовище, де кожен дослід – це не тест, а шлях до відкриття. Учні почуваються вільно, пробують, змінюють, аналізують – і саме це формує справжнє дослідницьке мислення.

Чи можна сказати, що дитина, яка пройшла ваш курс у початковій школі, матиме суттєву перевагу під час вступу до технічних вишів через 8–10 років? У чому саме ця перевага?

Безперечно. Дитина не просто засвоює знання – вона вчиться мислити як дослідниця чи інженер. У 7-му класі їй не страшні формули фізики – вона вже працювала з важелями, інерцією, плавучістю. У неї сформовано STEM-мислення: гіпотеза → дослід → аналіз → висновок. Вона вміє поєднувати математику, біологію та фізику, щоб вирішувати реальні задачі. І головне – має досвід командної роботи, презентацій, невдач і рішень. Це не просто учень – це майбутня дослідниця, яка з упевненістю вступає у світ науки.

Якби ви мали описати випускника початкової школи, який навчався за вашою системою, трьома словами, які б це були слова?

Допитливий, винахідливий, системний. Це дитина, яка не боїться ставити запитання, шукає власні шляхи до розв’язання задач і вміє бачити взаємозв’язки між різними явищами та дисциплінами. Вона вчиться не заради оцінки, а щоб зрозуміти, як працює світ.

Пані Ірино, ваші посібники часто називають «готовим сценарієм успіху». Як вони допомагають вчителю провести крутий STEM-урок без багатогодинної підготовки?

Наші посібники – це готовий STEM-сценарій, який допомагає вчительству провести урок без багатогодинної підготовки. У методичному посібнику є все: покроковий сценарій, типові запитання і відповіді учнів, словничок термінів, поради щодо організації роботи та адаптації завдань.

Кожен модуль – це структурований набір: від теоретичного вступу до готових робочих аркушів для дітей. Завдання створені на основі доступних матеріалів – папір, скотч, пляшки тощо. Усе, що потрібно для уроку, зібрано в одному комплекті. Цифрова підтримка на платформі іЗЗі (презентації, відео, інтерактив) економить час: достатньо 15–20 хвилин підготовки – і STEM-урок готовий.

Яке завдання з ваших посібників зазвичай змушує навіть «найскладніших» учнів відкласти телефони?

Насправді в «STEM-Старті» телефони відкладають не лише «найскладніші», а й «найвтомленіші» учні, бо вся програма побудована на дослідженнях, експериментах і практичній взаємодії. Але особливу магію мають фінальні проєкти, які підсумовують тему і завжди включають щось несподіване – від сімейних опитувань і досліджень навколишнього середовища до конструювання власного винаходу з підручних матеріалів.

Наші улюблені приклади з проєктів у співпраці з програмою «Гармонія»:

«Моя іграшка» – дослідження матеріалів, з яких виготовляють іграшки, мапа пунктів переробки, створення еко-іграшки та презентація для родини;
«Чи є геометрія в мені?» – симетрія тіла, колаж із долонь, проєктна виставка, родинні дослідження;
«Енергія, зміни клімату і здоров’я» – створення мапи споживання енергії в школі, опитування родини, ідеї для зменшення витрат;
«Природа і моє здоров’я» – дослідження впливу довкілля на здоров’я, створення екокарти району;
«Геометрія простору» – аналіз архітектури, інтерв’ю з родиною про традиційні будівлі, проєкт майбутнього простору;
«Геометрія Всесвіту і часу» – спостереження за ритмами природи, створення моделей руху планет, дослідження закономірностей у Всесвіті і проєктування космічного готеля.

Саме ці інтегровані дослідницько-творчі проєкти і є точкою, де STEM оживає – учні відчувають себе дослідниками, винахідниками, частиною команди, і це залучає краще за будь-який гаджет.

Який головний «гріх» традиційної освіти ви намагалися виправити у своїх посібниках?

Це відірваність теорії від життя. У традиційній системі діти дуже рано починають ставити запитання: «А навіщо мені це вчити?» – і часто не отримують переконливої відповіді. У програмі «STEM-Старт», яку ми створили у співпраці з проєктом «Гармонія», ми постарались змінити це зсередини.

Ми проєктуємо кожен урок так, щоб дитина бачила, як знання працює у реальному світі: через STEM-кейси, побудовані навколо повсякденних явищ, предметів і викликів. Ми запитуємо разом із дітьми:
– З чого це зроблено?
– Як це працює?
– Чи можу я зробити щось подібне або краще?

Ми хотіли зупинити ту типову для 3–8-х класів тенденцію втрати інтересу до природничих наук. І нам це вдається, бо учень після уроку бачить науку не в підручнику, а: у будівлях, які спроєктовані за законами фізики, у іграшках, які працюють завдяки інженерному мисленню, у машинах, які рухаються завдяки енергії, у природі, яку можна досліджувати як живу лабораторію. Ми прагнемо, щоб наука перестала бути “шкільним предметом” і стала способом розуміння світу, мислення і впливу. І коли діти це відчувають – в очах загоряється вогник, і ми розуміємо, що рухаємось правильною дорогою.

Коли ви створюєте завдання, ви спочатку думаєте як науковець чи як дитина, якій має бути весело?

Я думаю як науковець, який хоче передати свою пристрасть дитині.

Моє завдання – зробити науку доступною і природною для дитини. Тому я створюю завдання як захопливі дослідницькі виклики, що викликають інтерес і водночас поступово формують чітке, логічне мислення. Це не просто «гра в науку», а справжній шлях до розуміння: від здивування – до гіпотези, від спостереження – до пояснення.

Дуже важливо розрізняти: дитині має бути цікаво, а не просто весело. Весело може бути і в грі без сенсу, але цікавість виникає тоді, коли є запитання, відкриття, несподіванка. Я завжди пам’ятаю: якщо дитині нудно – вона не навчається, як би науково правильно не було завдання. Але якщо це просто розвага без змісту – ми втрачаємо можливість сформувати справжнє розуміння.

У «STEM-Старт» ми завжди шукаємо баланс між дослідницькою захопливістю і серйозним змістом. Це інтеграція обох підходів – наукового і дитячого – яка й дає справжній освітній ефект.

Розкажіть про один експеримент чи завдання з ваших посібників, яке зазвичай викликає найбільший «вау-ефект» у класі.

Важко обрати одне, бо в кожній змістовій лінії програми «STEM-Старт» є свої «хіти». У всіх дослідженнях ми поєднуємо науку з дизайном, креативністю і реальним життям. У змістовній лініі «Дослідження і хімічна наука» найбільше враження справляють, як не дивно, не кольорові реакції, а точні вимірювання: коли діти вперше використовують ваги, лінійки чи мензурки, щоб зафіксувати зміни, – вони починають сприймати себе як справжніх дослідниць. У лініі «Енергія, сила та рух» учні створюють найтихіший барабан або дизайнерську гітару, щоб зрозуміти, як вібрації стають звуком. Їх захоплює те, що вони можуть змінювати звук за допомогою власного дизайну.⠀

У лінії «Наука для життя» – це рольова гра «Харчові ланцюги», де діти буквально «стають» частинами екосистеми, й це не тільки весело, а й дає глибоке розуміння взаємозалежностей. А в «Земля і космос» – справжній вибух емоцій викликає проєкт «Екіпаж майбутнього», де учні створюють місію до космосу, проектують корабель і свою роль в експедиції. Навіть прості речі – аркуші паперу, скотч чи лупа – в їхніх руках стають інструментами для пояснення складних явищ. І в ці моменти наука перестає бути абстрактною – вона оживає прямо в класі.

Якби ви могли додати у посібник один магічний елемент, що б це було?

Якби я могла додати магічний елемент до посібника, це була б Кнопка миттєвого розуміння. Її можна натиснути в будь-який момент, коли щось здається незрозумілим – і одразу отримати пояснення саме тим способом, який підходить саме тобі: через малюнок, приклад, метафору чи історію. Бо справа не в складності знань, а в тому, як вони подані. Така кнопка – це персональний місточок між інформацією і твоїм способом мислення.

Часто вчителі бояться STEM-уроків через складність підготовки. Як ваші посібники роблять життя вчителя легшим, а урок – драйвовим?

Я дуже добре розумію цей страх – чую його щоразу на тренінгах: «Я не технар», «У мене 28 дітей – це ж буде хаос», «А що як експеримент не спрацює?»

Саме тому в основу «STEM-Старт» ми заклали принцип: максимум результату – мінімум стресу.

Кожне завдання — перевірене і безпечне. Жодних «експериментів, які можуть не вдатися». Усе пройдено мною десятки разів у реальних класах. Якщо дотриматися інструкції — усе спрацює.
Чітка організація групової роботи. Я пояснюю, як сформувати команди, розподілити ролі (дослідник, інженер, дизайнер, спікер), як провести перші 5 хвилин, щоб перетворити «хаос» на захоплену командну роботу.
Прості матеріали – і завжди з альтернативами. Уроки не потребують дорогих матеріалів або обладнання. Усе можна зібрати зі звичайних речей: картон, стрічки, пляшки, магніти. І завжди є варіант: «Немає – використайте це».
Платформа іЗЗі – ваш помічник. Тут можна знайти дидактичні матеріали, додаткові пояснення, відео та фото які мона використати на уроці.
Спільнота, яка підтримує. Ми створили телеграм-канал та групи підтримки, де вчителі діляться досвідом, порадами. Це дуже знижує тривожність: завжди знайдеться хтось, хто вже робив цей урок. Тут же ми надаємо безкоштовну методичну допомогу

Результат? Вчителі, які боялися STEM, за місяць пишуть мені: «Це найулюбленіші уроки тижня! Діти в захваті — і я теж!»

Уявімо дитину, яка пройшла через весь курс ваших посібників у початковій школі. Якою вона прийде у 5-й клас?

Я дуже чітко уявляю таку дитину, бо ми створювали посібники саме з думкою про те, якою вона має вийти з початкової школи.

Це буде дитина з внутрішньою звичкою мислити як дослідниця. Вона не просто відповідатиме «правильно» – вона буде ставити запитання, шукати закономірності, пропонувати гіпотези. І якщо щось не вийшло – не зупиниться, а скаже: «А що, якщо спробувати інакше?» Вона буде впевненою в собі, бо щотижня в неї була можливість будувати, досліджувати, тестувати. І бачити, що її ідеї працюють.

Це буде дитина, яка вміє працювати в команді, бо вчилася домовлятися, брати відповідальність, бути і лідером, і підтримкою. Вона буде спокійно презентувати свій проєкт перед класом, бо робила це десятки разів. А ще – це буде дитина, яка знає, що наука – це не нудна теорія, а спосіб зрозуміти світ, вирішити проблему, щось змінити навколо себе. І вона вже відчула, що навчання може бути не обов’язком, а пригодою.

Мені здається, саме з таких дітей виростають люди, які не бояться викликів. А хіба не заради цього ми й працюємо в освіті?

Вікно перегляду документа

Короткий опис документу

Документ містить інтерв'ю з Іриною Потапенко, яка обговорює важливість збереження природної цікавіості дітей до науки в початковій школі через STEM-підхід. Вона підкреслює, що навчання має починатися з питань і досліджень, а не з формул.

Основні ідеї інтерв'ю:

Стереотипи про науку: Наука не є складною і лише для обраних.
Помилки: В STEM помилки сприймаються як частина навчання.
Практичні проекти: Учні досліджують навколишній світ через інтерактивні завдання.

Ірина також говорить про важливість створення середовища, де діти можуть експериментувати без страху невдач.

Завантажити документ

ТАКОЖ ВАС МОЖУТЬ ЗАЦІКАВИТИ

Видавництво Лисенко Вікторія Віталіївна

Де народжуються інженери: як системне вивчення природничих наук у початковій школі готує до вступу у виш

Видавництво Лисенко Вікторія Віталіївна

STEM-Старт: Інноваційна програма для початкової школи

Інтерактивний навчально-методичний комплект «STEM-Старт» відкриває двері у світ науки для учнів 1-4 класів.

Студент Водолажко Тетяна Ігорівна

Велосипед дитячий: як вибрати і не прогадати?

Дізнайтеся, як правильно обрати велосипед для вашої дитини з урахуванням віку, зросту та безпеки, щоб катання було радісним і безпечним.

Практичний психолог Гончарова Вікторія Олегівна

Що можна подарувати мамі просто так, без приводу

Посмішка рідної людини дорогої стоїть і піднімає настрій. Особливо приємно, якщо ця людина – улюблена мати. І подарунок мамі просто так – привід нагадати про кохання.