Виховна година “Для юних – це вже давнина”

Марино Олексіївно! Вітаю ще раз! Дякую за розробку, яка нагадала мені шкільне дитинство. Нас виховували на героїчних сторінках війни. І хай там що зараз говорять, ми всі хотіли бути героями, захищати рідну землю, допомагати партизанам. І це було щиро. Зараз ми згадуємо про це в переддень 9 Травня. Та я рада, що в мого молодшого сина є друг-ветеран, який ще, дякувати Богу, живе на цій землі. Та він – єдиний. Всі решта вже відійшли у Вічність… Вічний спомин – це проведення таких дійств. Своїм учням я даю завдання разом з батьками подивитися фільм “В бій ідуть одні старики”. Чому з батьками? Бо то – інша історична епоха, яка потребує пояснень сучасним школярам. Фільми з участю Жана-Клода Ван Дама вони зрозуміють скоріше, бо там – все просто. А наші фільми про війну – це героїзм настільки чистий і чесний, що в сучасному суспільстві дітям потрібно проводити велику “словникову роботу” і “вступні бесіди”. Переконана, що використання відео допомогло Вам вплинути на емоційно-вольову сферу Ваших учнів, слова – проникнути в їхні душі, висновки – сформувати власну думку про Велику Вітчизняну війну. Успіхів!