Розвиток модернізму в українській літературі

Розвиток модернізму в українській літературі описує еволюцію цього літературного напряму протягом ХХ століття. Модернізм, що виник на рубежі XIX-XX століть, заперечував старі форми творчості, акцентуючи на нових художніх засобах, зокрема на проникненні в людську душу.

Основні етапи розвитку:

1. Перша хвиля (90-ті рр. XIX – 10-ті рр. ХХ ст.): Представники – І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський. Прагнення до нової якості реалістичного напряму.
2. Друга хвиля (20-ті рр. ХХ ст.): Ознаменувала “розстріляне Відродження” з акцентом на революційний романтизм.
3. Третя хвиля (1945-1948 рр.): Розвиток у еміграції з видатними творами І. Багряного та Т. Осьмачки.

Поширення модернізму було пов’язано з літературними угрупованнями як “Молода Муза” та журналом “Українська хата”, які мали значний вплив на розвиток літератури. Твори поєднували суспільні теми з національними традиціями, не відкидаючи старі реалістичні основи.